Геча та Чома
Взимку тут відбувається знаменитий вже на всю Україну фестиваль різників свиней (або гентешів), які змагаються в приготуванні блюд зі свинини. Результати змагань закарпатських умільців та їхніх колег з Угорщини, Румунії, Сербії приїздять оцінити і місцеві, і туристи як з інших регіонів України, так і з закордоння.
Наприкінці ж літа в Гечі влаштовують сливовий фестиваль, де в центрі уваги – лекварь (сливове варення без цукру) та вироби з ним, а їх в місцевій кухні чимало.
Найцікавішою архітектурною принадою села є невелика за розміром одноповерхова садиба родини Кайді, зведена в 1804 році. Будівля непогано збереглася попри понад двохсотлітній вік, нині в ній розміщується виконавчий комітет Гечанської сільської ради. В 2012 році був зроблений ремонт будівлі, зокрема, замінена покрівля даху, причому слід відмітити, що після нього зовнішній вигляд черепичного покриття практично не змінився – стара, вкрай зношена черепиця, була замінена на нову, візуально аналогічну старій.
Позаду садиби знаходиться гробівниця (склеп), що належала родині Кайді. В даний час вона знаходиться в напівзруйнованому стані і потребує грамотного ремонту.
Цікавий факт: на гугл-картах на околиці села чітко спостерігається величезна «зірка Давида». Таємничий знак викладено доріжками серед лісів та кущів. Втім, такі «знаки» – не рідкість, вони є спадком радянської військової машини, а точніше, рештками зенітно-ракетного комплексу, що базувався поблизу села. Шестикутна зірка – залишок комунікативних шляхів до шести радянських ракет середньої дальності дії, системи «земля-повітря»
Неподалік Гечі знаходиться село Чома (населення – близько 900 чоловік), яке вже понад два століття є джерелом безцінних археологічних знахідок, які змогли дати реальну картину подій тисячолітньої давнини та часів середньовіччя. Цим і прославилося воно серед угорських та українських професійних істориків, а відтак, і серед туристів.
Найбільш видатною пам’яткою села є сквер із назвою «Могильник давніх мадяр», розбитий на околиці. Він відомий також як Меморіальний Парку Гонфоглолашу (так угорці називають свій історичний «Період віднайдення Батьківщини»). Парк створений на місті довготривалих археологічних розкопок давньоугорських могил періоду ІХ-ХІІІ століть. Видатний краєзнавець Тіводар Легоцкі в 1874 році в своїх працях описав результати тодішніх знахідок – могильників на території між селами Геча та Чома, та їх вмісту, зокрема, знарядь праці.
Основою парку є дерев’яні скульптури давньоугорського вождя Арпада (встановлено в 2000 р.) та короля-хрестителя Святого Іштвана (2001). Згідно плану створення Парку, число скульптур та пам’ятників постійно збільшується. В 2009 році постановою Кабінету Міністрів «Могильник давніх мадярів» занесено до об’єктів культурної спадщини національного значення України.
